Страница 1 из 3 | Следующая страница
ПІДГОТОВКА СПРАВИ ДО СУДОВОГО РОЗГЛЯДУ

1. Поняття, мета, завдання та значення підготовки справи до судового розгляду

Після прийняття позовної заяви та відкриття провадження у справі розпочинається підготовка цивільної справи до судового розгляду – одна із обов’язкових стадій цивільного процесу. Мета цієї стадії полягає у сприянні охороні прав та законних інтересів фізичних та юридичних осіб шляхом створення умов для забезпечення правильного та своєчасного вирішення справи й ухвалення у ній законного і обґрунтованого рішення.

Завданнями підготовки є:

1) створення можливостей для врегулювання спору до судового розгляду, в тому числі примирення сторін;

2) визначення характеру спірного правовідношення та матеріальної норми права, яка підлягає застосуванню;

3) визначення предмета доказування, тобто фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи;

4) визначення складу учасників процесу у справі, їх процесуального становища та способів забезпечення своєчасної явки цих суб’єктів в судове засідання;

5) з’ясування кола доказів, необхідних для вирішення справи та забезпечення їх своєчасного надання;

Виконання цих завдань досягається шляхом вчинення комплексу процесуальних дій судді та інших учасників процесу(глава 3 розділу ІІІ ЦПК), які складають зміст стадії підготовки справи до судового розгляду.

Суддя призначає попереднє судове засідання, веде його, ухвалює судове рішення у разі відмови від позову, визнання позову, укладення між сторонами мирової угоди, здійснює переважну більшість процесуальних дій по підготовці справи до судового розгляду, передбачених ст.ст. 127, 130 ЦПК. Водночас, в умовах реформування принципу змагальності обов’язок щодо здійснення підготовки справи до судового розгляду та виконанню її завдань частково лягає на сторони та інших осіб, які беруть участь у справі та їх представників (ст. 38 ЦПК). Так, сторони та особи, які беруть участь у справі, на цьому етапі судочинства можуть заявляють клопотання, висловлюють свою позицію по всім питанням, що виникають. Сторони можуть укладати мирову угоду і, тим самим, припинити спір, не доводячи справу до судового розгляду. Особливе значення підготовка справи до судового розгляду набуває щодо формування доказової бази у справі, адже відповідно до ст. 131 ЦПК сторони та інші особи, які беруть участь у справі, зобов’язані подати свої докази чи повідомити про них суд до або під час попереднього судового засідання.

На стадії підготовки виконують свої процесуальні обов’язки й інші учасники цивільного процесу (свідки, експерти, спеціалісти, перекладачі тощо). Наприклад, у випадку порушення справи особою або щодо особи, яка не володіє мовою судочинства, при підготовці справи як і під час судового розгляду не обійтися без участі перекладача.

Разом з тим, роль кожного з учасників процесу при підготовці справи до судового розгляду взагалі, та при проведенні попереднього судового засідання зокрема, не однакова. Враховуючи вищевикладене, процесуальні дії, що складають зміст стадії підготовки, за суб’єктом здійснення, можна поділити на три групи:

1) процесуальні дії судді по підготовці справи;

2) процесуальні дії осіб, які беруть участь у справі;

3) процесуальні дії осіб, які сприяють здійсненню правосуддя.

Таким чином, підготовка справ до судового розгляду – обов’язкова стадія цивільного процесу, яка являє собою сукупність процесуальних дій учасників процесу, спрямованих на з'ясування можливості врегулювання спору до судового розгляду та на забезпечення своєчасного та правильного розгляду та вирішення цивільної справи.

2. Процесуальний порядок підготовки цивільних справ до судового розгляду

Розпочинається підготовка цивільної справи до судового розгляду після відкриття провадження у справі. З цього моменту суддя невідкладно надсилає особам, які беруть участь у справі, копії позовної заяви та ухвали про відкриття провадження у справі, відповідачу також надсилаються копії доданих до позовної заяви документів. Поінформованість про суть заявлених позовних вимог та їх обґрунтування дозволяє відповідачеві та особам, які беруть участь у справі, вчасно і належним чином підготуватися до участі в справі та сприяє їх активній участі у ході підготовки. Зокрема, відповідач, після отримання копії позовної заяви та доданих до неї документів може подати суду письмове заперечення проти позову. Інформація отримана судом з такого заперечення дозволяє судові мати більш повне та різностороннє уявлення про обставин справи вже на даному етапі судочинства.

Переважна кількість процесуальних дій, які складають зміст стадії підготовки справи до судового розгляду, вчиняється у попередньому судовому засіданні, яке повинно бути призначено і проведено протягом одного місяця з дня відкриття провадження у справі. Про призначення попереднього судового засідання суд постановляє ухвалу.

Відповідно до ч. 2 ст. 130 ЦПК засідання повинно проводитись за участю сторін та інших осіб, які беруть участь у справі. Тому, призначаючи засідання суд повинен враховувати час, необхідний для отримання повідомлення відповідною особою та забезпечення її явки до суду.

За заявою однієї або обох сторін про неможливість явки до суду проведення попереднього судового засідання може бути відкладене, якщо причини неявки будуть визнано судом поважними. У разі неявки у попереднє судове засідання сторони без поважних причин або неповідомлення нею причин неявки з'ясування обставин у справі проводиться на підставі доказів, про подання яких було заявлено до або під час попереднього судового засідання. У подальшому прийняття інших доказів залежить від поважності причин, через які вони були подані несвоєчасно.

Порядок проведення попереднього судового здійснюється за загальними правилами проведення судового засідання, проте з окремими особливостями, обумовленими специфікою цілей та завдань стадії підготовки.

Так, відповідно до ст. 130 ЦПК проведення попереднього судового засідання має на меті досягнення ряду завдань. По-перше, це з'ясування можливості врегулювання спору до судового розгляду, іншим важливим завдання є забезпечення правильного та швидкого вирішення справи.

Для врегулювання спору до судового розгляду в ході попереднього судового розгляду суд з'ясовує, чи не відмовляється позивач від позову, чи визнає відповідач позов, чи не бажають сторони укласти мирову угоду або передати справу на розгляд третейського суду.

Сторони, в свою чергу, висловлюють свої позиції з приводу можливості вирішення справи до судового розгляду і можуть відмовитись від позову, визнати позов, укласти мирову угоду або передати справу на розгляд третейського суду. У разі виявлення сторонами бажання вчинити одну з таких дій, суд ухвалює у попередньому судовому засіданні рішення по справі або постановляє ухвалу про залишення заяви без розгляду.

Така можливість вирішення спору між сторонами до судового розгляду дозволить не тільки зекономити час та кошти останніх, а й уникнути передачі на судовий розгляд по суті вирішеної справи.

Якщо спір не буде врегульовано, діяльність усіх учасників процесу в попередньому судовому засіданні спрямовується на досягнення
Страница 1 из 3 | Следующая страница